Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури України НІАЗ "Кам’янець", 2012р.

    тел.: (03849) 2-31-16
    факс.: 2-85-07
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • АвторАвтор: admin  Опубліковано: 29-03-2018

    Пам’ятні місця останньої столиці УНР

     Усі ми знаємо славну історію середньовічного Кам’янця. Але й досі широкому загалу мало відомо, що в ХХ ст. з нашим містом пов’язана ціла сторінка визвольних змагань українського народу.

    В історії міста був короткий період, коли Кам’янець-Подільський  був столицею – останньою столицею Української Народної Республіки, останнім форпостом української державності початку ХХ ст.. Місто, наче, було підготоване до статусу столиці. Тут вже в лютому 1919 року працювало Міністерство народної освіти УНР, а з березня цього ж року на Поділля прибули й інші міністерства. Михайло Грушевський виступав з лекціями і редагував газету «Життя Поділля».

    В перші дні  червня 1919 року загін очолюваний О.Удовиченко, форсував Збруч, прорвав фронт Червоної армії. Штурмом узятий Кам'янець у запеклих боях, став першою великою перемогою УНР.

    Зручне географічне розташування міста було приводом для довготривалої зупинки. Від Кам’янця зовсім не далеко до нейтральної, сусідньої Румунії і нещодавно відродженої Польщі. А також бачилися перспективні плани у дипломатичних відносинах із Західною Європою.

    З початком Української революції місто, як губернський центр, опинилося у вирі бурхливих політичних подій. В Кам’янці-Подільському було створено низку губернських та місцевих революційних установ, відбувся з’їзд фронтових делегатів Південно-Західного фронту. Кам'янчани підтримали державотворчі починання Центральної Ради, брали участь у загальнодержавних національних заходах, відновили діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Активізували свою роботу партійні осередки, впливовість яких виявили вибори до Всеросійських та Українських Установчих зборів. З іншого боку, ускладнювали ріст національної свідомості населення анархія, діяльність більшовиків та окупаційний режим.

    Кам'янець-Подільський все більше ставав відомим за межами України.

    Саме із цим періодом в історії міста та держави, через призму історичних матеріалів, охорони культурної спадщини,  ми хочемо ознайомити широке коло відвідувачів виставки «Пам’ятні місця останньої столиці УНР». Відкриття виставки відбудеться 30 березня 2018 р. о 13.00 год. в конференц-залі НІАЗ «Кам’янець», за адресою: Старе місто, вул. П’ятницька, 9.

    Запрошуємо всіх бажаючих відкрити для себе маловідомі сторінки історії нашого міста та України.

     

     

    Науковий співробітник

    Герасимчук Т.

     

     
  •