Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури України НІАЗ "Кам’янець", 2012р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • АвторАвтор: admin  Опубліковано: 13-04-2018

    Людина, залюблена в архітектуру. До 90-ї річниці з дня народження Юрія Химича

    Серед плеяди відомих особистостей, які прийшли на світ у стародавньому Кам’янці та складають його непроминущу славу, яскравою зіркою сяє ім’я Юрія Химича, 90 років від дня народження якого виповнюється 12 квітня цього року.

    Юрій Іванович Химич (1928-2003) - видатний український художник, архітектор, педагог, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1990 р.). На думку мистецтвознавців, його творчість є самостійним, оригінальним і масштабним художнім явищем, значення якого для сучасного українського мистецтва ще належить усвідомити. Славу одного з найкращих акварелістів країни він здобув в кін. 1950-х років, але для більшості відомий як неперевершений майстер архітектурного пейзажу. Він оспівував у своїх роботах красу старовинних міст, передавав характерні риси пам’яток і їх живий зв’язок із оточенням, прагнув розкрити таємницю зодчества.

    Архітектор за фахом, Юрій Химич створив кілька тисяч художніх робіт, на яких зобразив історичні міста і пам’ятки архітектури України, Росії, Польщі, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії та Фінляндії. До серії робіт, що присвячені Україні, входять «Пам’ятки архітектури Львова» (1960-1980), «Київ», «Чернігів», «Дніпро» (всі – 1950-1990), «Дерев’яне зодчество України» (1989-1990), «Пам’ятки архітектури Галичини» (1990), «Пам’ятники архітектури Криму» (1993), «Фортеці України» (1994).

    Не міг оминути своєю увагою Юрій Химич і рідне місто Кам’янець-Подільський, де серед грізних оборонних башт і мурів, величних соборів, живописних будиночків та унікальної природи каньйону провів дитячі роки художник. Впевнені, що саме архітектурна спадщина нашого стародавнього міста мала вплив на життєвий шлях митця. Їй він присвятив роботи «Стародавній Кам’янець-Подільський», «Стародавні башти над містом», «Кушнірська башта (XVI-XVIII ст.)», «Фортеця в Кам’янці-Подільському (XVI-XVII ст.), «Хрестовоздвиженська церква», «Ансамбль кафедрального костьолу (XV-XVIII ст.)», «Кам’янець-Подільська фортеця з боку Хотинської дороги», «Кам’янець-Подільська Єва» та інші.

    Із цими та іншими полотнами художника мешканці міста та його гості могли ознайомитись на виставці «Із скарбниці Юрія Химича: архітектура старого Кам'янця», що проходила у жовтні 2009 року у Вірменській криниці в рамках Міжнародного фестивалю «Тегга Негоіса». На ній експонувалось понад 20 картин, що присвячені самобутній архітектурі його рідного міста та створені у різні роки й у різних художніх техніках, якими володів митець (акварель, гуаш, гризайль і монотипія).

    Твори Юрія Химича зберігаються сьогодні в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва, художніх музеях Росії, Прибалтики, Польщі та інших країн, а також в приватних колекціях. Його триптих «День незалежності» прикрашає Капітолій - будівлю Конгресу США у Вашингтоні. Роботи художника опубліковані у альбомах, підручниках,часописах, відтворені на багатьох тематичних листівках, календарях, поштових марках, зокрема у відомому усім кам’янчанам комплекті листівок «Кам’янець-Подільський. Пам’ятки старовини у малюнках художників» (1968).

    Сьогоднішня дата – це ще один привід згадати нашого видатного земляка, вшанувати його пам’ять та привернути увагу до його надзвичайного творчого доробку.

      

    Учений секретар

    Л.Рудюк.

     
  •