Важливою подією для міста стало проголошення Радою Міністрів УРСР в постанові від 18 травня 1977 р. № 298 про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам’янці-Подільському. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 16 червня 1977 р. № 194 були затверджені межі заповідника, визначено площу в розмірі 121 га. і віднесено в підпорядкування виконкому Хмельницької обласної Ради народних депутатів. Методичне керівництво справою охорони, реставрації та використання пам’ятників історії і культури, що знаходяться на території заповідника, було покладено на Держбуд УРСР та Міністерство культури УРСР. Організацію роботи Державного історико-архітектурного заповідника як науково-дослідної і культурно-освітньої установи було визначено його Положенням, що затверджено рішенням виконавчого комітету Хмельницької облради від 20 жовтня 1977 р. № 314. В структуру Заповідника входили такі відділи, як: адміністративно-господарський, науково-дослідний, охорони і реставрації пам’яток, експлуатації пам’яток та екскурсійний загальною чисельність 32 працівника.
На баланс Заповідника від виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради і підприємств міста було передано 66 пам’яток архітектури. З 96 пам’яток архітектури, взятих на облік на території заповідника, майже половина знаходилась в аварійному та незадовільному стані, не використовувалися зовсім або використовувалися не за призначенням. В той же час на території заповідника функціонували 9 промислових підприємств, які були розташовані в 6-ох пам’ятках архітектури, а 5 пам’яток використовувались як сховища Державного історичного архіву. Так, в Казармах фортеці знаходилась тютюнова фабрика, в Будинку подільського єпископа – цех металоштампувального заводу, в келіях монастиря францисканців – ткацька фабрика, а монастиря домініканок – СПКБ «Медтехніка».
На замовлення Держбуду УРСР впродовж 1981-1985 рр. фахівцями інституту «Укрпроектреставрація» була здійснена робота з наукової інвентаризації історичної забудови Старого міста, що лягла в основу підготовлених інститутом «Київ НДІПмістобудування» «Пропозицій по впорядкуванню Державного історико-архітектурного заповідника» і інститутом «Київ НДІТІАМ» «Наукових рекомендацій до історико-архітектурного опорного плану міста Кам’янця-Подільського і проект зон охорони пам’яток історії і архітектури», які були завершені в 1987 році. Тоді ж дані інститути розробили «Техніко-економічні розрахунки по впорядкуванню ДІАЗ в м. Кам’янці-Подільському», які після погоджень з Міністерством культури УРСР, Держбуду УРСР та УТОПІК було затверджено в 1989 році рішенням виконкому міськради. Загальна кошторисна вартість виконання таких робіт становила 145 млн. крб. Вказані документи стали базовими в діяльності Заповідника.
Фінансування виготовлення науково-проектної документації і ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках архітектури здійснювалось за рахунок коштів Держбуду УРСР, річний обсяг яких становив в середньому 230-400 тис. крб. Ремонтно-реставраційні роботи виконувала Кам’янець-Подільська міжобласна спеціалізована науково-реставраційна виробнича майстерня.
Відповідно до прийнятої 11 серпня 1988 р. постанови Ради Міністрів УРСР були розроблені заходи щодо комплексної реконструкції і реставрації пам’яток історії та культури ДІАЗу, що додатково включали капітальний ремонт і реконструкцію житла, впорядкування та благоустрій території Старого міста, адже 358 житлових будинків мали значний процент зносу, а 28 – знаходилися в аварійному стані.
Складна економічна ситуація, в якій опинилася Україна на початку 1990-х років, не дала можливість в повній мірі виконати заплановані розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 22 січня 1990 р. № 36 заходи «...для подальшого соціально-економічного розвитку м. Кам’янця-Подільського з урахуванням цінності архітектурних, ландшафтних і культурних пам’яток міста». Передбачалося виділити 21,5 млн. крб. на їх реалізацію, але визначене фінансування не проводилося.
На замовлення Заповідника Львівський інститут «Укрзахідпроектреставрація» в 1990-1991 рр. проводить обстеження і натурні дослідження на пам’ятці архітектури ХІV-ХVІ ст. Миколаївська церква та надає «Звіт про виконані роботи по реставрації живопису Миколаївської церкви в м. Кам’янці-Подільському». У ці ж роки здійснює обстеження, паспортизацію і наукову інвентаризацію забудови каньйону р. Смотрич в межах Старого міста з розробленням пропозицій по впорядкуванню території, реконструкції житла і перспективного відтворення втрачених культових споруд та млинів.
У 1993 р. на засіданні колегії Держбуду України розглядалось питання охорони, реставрації і використання пам’яток архітектури Старого міста, а в 1996 р. на сесії Кам’янець-Подільської міської ради було затверджено Заходи щодо комплексного розвитку Старого міста. Пріоритетним для міста було визначено туристичний напрямок.
Важливими документами для забезпечення охорони архітектурно-історичного середовища Старого міста стали «Комплексна програма містобудівельної регенерації кварталів центральної частини ДІАЗ в м. Кам’янці-Подільському», розроблена КиївНДІТІАМ на замовлення Заповідника впродовж 1990-1993 рр., та «Програма впорядкування Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам’янець-Подільському», підготовлена Заповідником в 1995 р. В жовтні 1993 р. графічна частина комплексної Програми була схвалена на Науково-методичною радою Міністерства будівництва та архітектури України.
Основною метою Програми було створення архітектурної концепції об’ємно-просторового рішення відбудови Старого міста. Проводилося почергове поквартальне вивчення забудови історичного центра, як цілісного архітектурно-урбаністичного середовища, з підготовкою відповідних ескізних пропозицій регенерації окремих кварталів втраченої історичної забудови. Для реалізації даної Програми Заповідником було розроблено спеціальне Положення про проведення архітектурно-археологічних досліджень, науково-дослідних, проектних та будівельних робіт по відбудові втраченої історичної забудови на території Старого міста, яке в 1992 р. було затверджено рішенням міськвиконкому. Одним з особливих об’єктів відтворення стала відбудова давнього Троїцького храму, в проведенні архітектурно-археологічних досліджень якого брала участь Кам’янець-Подільська фундація – благодійна громадська організація з США.
Основним місцем для відтворення забудови мала стати ринкова площа, яка зазнала значних втрат внаслідок розбирання ушкодженої війною середньовічної житлової забудови. Тому на початку 1990-х років відновлення Польського ринку, як головного містобудівного ансамблю, стало важливим завданням в регенерації Старого міста. За період 1993-2004 рр. для відбудови історичних будинків було надано 14 дозволів. Об’єктами відтворення втраченої історичної забудови стали: будинок на площі Польський ринок, 6а (роботи тривали впродовж 1993-1997рр.); група житлових будинків по вул. П’ятницькій, 1а,б (1989-1999 рр.); житлові будинки по вул. П’ятницькій, 6; вул. Зарванській, 1а,б,в,г; вул. Кузнечній, 5а та інші .
З метою відродження Старого міста як культурно-туристичного центру Поділля та відповідно до «Концепції розвитку туризму в Хмельницькій області до 2005 року», затвердженої розпорядженням представника Президента України по Хмельницькій області від 28 березня 1994 р. № 750, була розроблена «Програма впорядкування Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам’янці-Подільському». Для її реалізації планувалося звернутись до Уряду України з проханням надати Державному історико-архітектурному заповіднику статус «національного», збільшити обсяги фінансування проектних і ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках архітектури, сприяти у виконанні Програми туристичного обслуговування в місті, прискорити передачу культових будівель релігійним конфесіям тощо.
Особлива увага була приділена Замковому мосту, реставраційні роботи на якому велись у 1980-1982 рр. та заново були розпочаті в 1992 р. Згодом, у 1994 р. на замовлення Заповідника фахівці КиївНДІТІАМ провели дослідження технічного стану конструкцій та експлуатаційних характеристик Замкового мосту і опрацювали Програму пошукових, науково-дослідних, проектно-реставраційних робіт. В зв’язку зі значним обвалом скельної основи південної стіни мосту в червні 1996 р., проїзд автотранспорту через міст був заборонений. В цьому ж році було підготовлено Першочергові заходи щодо ліквідації аварійного стану Замкового мосту, які схвалені Держбудом України в 1998 р, і розпочато виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт підприємством «Кам’янець-Подільськреставрація».
Визначною подією в житті міста та історії Заповідника стало надання йому статусу «національного» Указом Президента України від 30 квітня 1998 р. № 396/98 за значні досягнення в пам’яткоохоронній діяльності і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.1997р. № 94. «Про заходи щодо розвитку Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам’янці-Подільському».
У 1998 р. Заповідником було розроблено Програму перспективного розвитку Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» та Комплексну програму розвитку Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець»», що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України 15 березня 1999 р. №378. Вона спрямовувалася на збереження та розвиток унікального комплексу історичних, архітектурних і природно-ландшафтних пам’яток на території заповідника, передбачала виконання всіх основних видів робіт на період 1999-2005 рр. із визначенням обсягів фінансування за рахунок різних джерел.
Масштабні ремонтно-реставраційні роботи були проведені у 1999 р., до приїзду в місто Президента України Леоніда Кучми, коли було виділено 2,5 млн. грн. з резервного фонду державного бюджету (постанова КМУ від 15.03.1999 р.). За рахунок цих коштів виконано першочергові науково-проектні та ремонтно-реставраційні роботи на ділянках Старої і Нової фортець, Замковому мості, Міській брамі, будинку Польського магістрату, ряду будинків на площах Польський ринок, Вірменський ринок, Троїцькій. На Старій фортеці були впорядковані башти Біла, Нова Західна, Денна, Папська, Західні каземати і Північний пристінний корпус. Проведено ремонт та реконструкцію освітлення вул. Замкової. Загалом, було виконано робіт на суму біля 4,0 млн. грн., а кошти виділені з держбюджету освоєні повністю.
Для вивчення досвіду та здійснення міжнародної діяльності Заповідником 4 грудня 1996 р. укладаються угоди про співпрацю з польськими колегами у дослідженні і реставрації Замкового мосту, а в 1997 р. – з інститутом історії архітектури та урбаністики Краківської політехніки.
В жовтні 1997 р. в Кам’янець-Подільському відбулась Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Охорона та управління містами Центральної і Східної Європи, включеними та пропонованими до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО», яка попередньо стартувала і проходила в містах Замості (Польща) та Львові.
3-4 червня 1999 р. в Кам’янці-Подільському відбулася міжнародна науково-практична нарада з питань збереження Замкового мосту. Тоді ж на замовлення Заповідника КиївНДІТІАМ була розроблена «Перспективна програма консерваційних і реставраційних робіт комплексу Старої і Нової фортець та Замкового мосту в Кам’янці-Подільському», якою визначено напрямки реставрації і пристосування цих пам’яток як провідних туристичних об’єктів. В 2000 р. вона була погоджена в Держбуді України і Мінкультури України та затверджена міською Радою.
В 2001 р. 25 пам’яток архітектури, які перебували на балансі Заповідника, були передані до комунальної власності міста згідно рішення сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 26.06.2001 р. №50. На балансі Заповідника залишилась 41 пам’ятка архітектури, що рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 03.07.2001 р. №10 включені до спільної власності територіальних громад області.
2000-і роки були активними у співпраці з інститутом історії архітектури Краківської політехніки та Вищою педагогічною школою в м. Кракові. В цей час було проведено чотири науково-практичних конференції (2 – в Кракові та 2 – в Кам’янці-Подільському) на тему «Історія Кам’янця та околиць», за результатами яких в 2000 році виданий в м. Кракові 1-й том наукових праць, а в 2005році – 2-й том.
26-28 травня 2002 р. з ініціативи НІАЗ «Кам’янець» була проведена Міжнародна наукова конференція «Визначення цінності культурного пейзажу каньйону р. Смотрич в м. Кам’янці-Подільському». У конференції взяли участь експерти ЮНЕСКО Романа Целантковська з м. Гданськ (Польща) і Міхаль Файрстоун з м. Тель-Авів (Ізраїль), які в резолюції підтримали об’єкт для номінування як «Культурний ландшафт каньйону річки Смотрич». В 2003 р. при підтримці Польського національного комітету охорони пам’яток ICOMOS і за поданням Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури України та Національної комісії з питань ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України Центр світової культурної спадщини ЮНЕСКО включив номінацію «Культурний ландшафт каньйону у м. Кам’янці-Подільському» до Попереднього списку об’єктів світової культурної спадщини (Tentiv List).
25 січня 2004 р. в місті відбулась міжнародна конференція за участю експертів ICOMOS, в складі Ганса Каспарі (Франція), Регіни Маєргофер (Німеччина), Ярослава Кільяна (Словаччина) і секретаря Національної комісії у справах ЮНЕСКО Олександра Мазниченка. Було отримано схвальні відгуки щодо пропозицій включення «Культурного ландшафту каньйону р. Смотрич у м. Кам’янці-Подільському» до Списку світової культурної спадщини. У квітні 2006 р. матеріали номінації були схвалені Науково-методичною радою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в цілому.
В 2003 р. на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 21.02.2003 р. №14200/31 міська рада рішенням сесії від 12.03.2003 р. №84 погодила передачу НІАЗ «Кам’янець» у державну власність, а Хмельницька обласна рада своїм рішенням від 29.10.2003 р. №19-9/2003 надала згоду на передачу його майна у державну власність.
В 2004 р. цілісний майновий комплекс Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №161-р передано із спільної власності територіальних громад Хмельницької області у державну власність з віднесенням до сфери управління Держбуду України. Також відповідне рішення прийняла сесія Хмельницької обласної ради від 23.06.2004 р. №10-12/2004. Було розроблено нове Положення про НІАЗ «Кам’янець», яке затвердив Держбуд України наказом від 19.04.2004 р. №81.
В 2003-2004 рр. АТ «Кам’янець-Подільськреставрація» під методичним керівництвом Заповідника виконало ремонтно-реставраційні роботи по відтворенню верхньої частини муру між баштами Рожанкою, Лянцкоронською і Новою Східною та на башті Нова Західна у Старій фортеці.
У квітні 2004 р. Заповідник був представлений двома чудовими планшетами на виставці в одному із експозиційних залів Верховної Ради України, яку організувала Українська академія архітектури до виходу багатотомника «Історія архітектури України».
В 2005 р. Заповідником опрацьована «Комплексна Програма розвитку туристичної галузі м. Кам'янця-Подільського на 2005-2015 роки», яка була затверджена на сесії міської ради від 28.04.2005 р. №6 і стала основним програмним документом для розвитку туризму та забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини в Старому місті. У 2006 р. була розроблена і затверджена рішенням сесії міськради від 08.02.2007 р. №22 «Перспективна програма збереження та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах м. Кам'янця-Подільського на 2007-2015 роки». В 2007 р. Заповідник підготовив «Перспективну програму розвитку Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» на 2008-2013 роки», що затверджена на сесії міської ради 20.11.2007 р. №11.
Завдяки виконанню заходів даних програм Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» став більш привабливим і саме тому в 2007 р. його визнають переможцем Всеукраїнської акції «Сім чудес України».
Впродовж 2005-2008 рр. Заповідник брав участь у реалізації Державних програм «Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури» і «Збереження архітектурної спадщини в заповідника», в результаті яких були виконані науково-проектні та реставраційно-ремонтні роботи на пам’ятках національного значення в Старому місті. Для їх виконання кошти виділялись з державного бюджету Заповіднику та міському бюджету як субвенції. Так, в 2006 р. було виділено та освоєно 4,9 млн. грн., в 2007 р. – 6,6 млн. грн., в 2008 р. – 7,9 млн. грн. Замовниками робіт були визначені комунальне підприємство «Служба єдиного замовника» і НІАЗ «Кам’янець» (для пам’яток архітектури, що є в його оперативному управлінні). У результаті виконані ремонтно-реставраційні роботи на 18 пам’ятках архітектури, ремонтні роботи з благоустрою на 7-и вулицях, а з реконструкції вуличного освітлення на 2-ох площах і 4-ох вулицях. Зокрема, в 2008 р. Заповідник виконав протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на 3-ох пам’ятках архітектури: на Замковому мості в сумі 450 тис. грн., Руській брамі на суму 444 тис. грн. і на Міських мурах в сумі 1170 тис. грн.
Особливу увагу було приділено Замковому мосту, технічний стан якого був аварійним. За поданням Держбуду України Замковий міст було включено до Списку 100 пам’яток світу, яким загрожує руйнація, під опікою міжнародного фонду «World Monuments Fund» в Нью-Йорку. В 2003 р. Заповідник замовив інституту «Укрзахідпроектреставрація» проведення комплексних інженерних досліджень мосту і виготовлення робочого проекту ліквідації аварійного стану мосту. Проект пройшов експертизу в спеціалізованих містобудівних інституціях в м. Києві. Впродовж 2005-2008 рр. Заповідник, як замовник, виконав відповідні ремонтно-реставраційні роботи на цій пам’ятці, вартість яких становила 1131 тис. гривні. Після виконання в 2017 р. реставраційних робіт на північній стіні аварійний стан мосту було ліквідовано.
На жаль, 2009 р. приніс для Старого міста прикрі події. В лютому сталось обрушення частини стіни Ковальської башти №1 (Надбрамної башти Нижньої Польської брами), яке було визначено комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій облдержадміністрації як надзвичайна подія. В травні, під час виконання підготовчих робіт до ремонту приміщень монастиря домініканок, який перебував в користуванні Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ, сталась пожежа, в результаті якої згоріли дахи костьолу і келій.
Проте, у цьому ж році за відповідним дорученням Кабінету Міністрів України були виділені з резервного фонду Державного бюджету кошти в сумі 870 тис. грн. для ліквідації наслідків обрушення стіни і КП «Служба єдиного замовника» виконала протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на Ковальській башті №1. Дієцезія РКЦ за свої кошти виготовила науково-проектну документацію на відновлення реставраційного даху костелу та виконала необхідні консерваційні роботи на будівлях монастиря домініканок.
В 2010 р. ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури виконувались за кошти користувачів. Так, були виконані реставраційні роботи по відновленню даху костелу монастиря домініканок вартістю 1145 тис. грн. на замовлення дієцезії РКЦ, а також розпочалась реставрація настінного живопису в костелі монастиря домініканців, що є у власності ордену паулінів. Надалі, щороку за рахунок коштів Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ виконуються ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці архітектури Костьол та келії монастиря домініканок, а коштами інвесторів монастиря св. Павла Першого пустельника (отців паулінів) – на костелі монастиря домініканців.
Протягом шести наступних років кошти з держбюджету на реставрацію пам’яток архітектури НІАЗ «Кам’янець» не виділялись.
У 2011 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. №1032 Заповідник передано до сфери управління Міністерства культури України. Відповідно був затверджений новий Статут НІАЗ «Кам’янець», який у 2020 р. замінений на нове Положення.
На сьогоднішній день в оперативному управлінні НІАЗ «Кам’янець» перебувають 43 пам’ятки архітектури. Для власних потреб безпосередньо Заповідник використовує 3 пам’ятки, 1 пам’ятку – спільно з орендарем, 8 пам’яток передано в оренду, 7 пам’яток знаходяться в постійному безоплатному користуванні релігійних громад, 1 пам’ятка є гуртожитком, а решта – екскурсійні об’єкти. За технічним станом 23 пам’ятки архітектури Заповідника є в доброму і задовільному стані, 18 – в незадовільному, 3 – мають аварійний стан на окремих ділянках (Башта на броді, Прибережна башта Руської брами, Порохові склади).
Заповідник щорічно подає заявки в Мінкультури України з метою отримання фінансування для виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт. У підсумку, Міністерство надало в 2017 р. кошти на протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на Замковому мості і Гончарській башті в обсязі 2209 тис. грн., за рахунок яких ліквідовано аварійний стан північного муру мосту та влаштували новий дах з ґонтовим покриттям на башті. В 2018 р. було виділено 1260,8 тис. грн., за рахунок яких продовжили ремонтно-реставраційні роботи на Гончарській башті, виконали влаштування нового даху з ґонтовим покриттям на Ковальській башті №3 (Наскельна башта Нижньої Польської брами) і відновили мури Прибережної башти Руської брами. В 2019 р. Заповіднику надано 1395,5 тис. грн. для завершення в повному обсязі вищезазначених робіт.
Впродовж останніх років значний обсяг ремонтно-реставраційних робіт здійснюється за рахунок коштів користувачів пам’яток архітектури Заповідника. Зокрема, в 2020 р. виконані роботи на Костьолі монастиря домініканок з келіями, ХVІІІ ст., ох.№1642, по вул. Домініканській, 12; Будинку Чорторийських, ХVІ ст., ох.№749, по вул. Зарванській, 13, а за власні кошти Заповідника були виконані роботи з поточного ремонту, археологічні дослідження і впорядкування територій пам’яток на загальну суму 488,7 тис. грн.
В 2021 р. таких робіт було виконано на суму 2358,69 тис. грн. Кам’янець-Подільська дієцезія РКЦ завершили ремонтно-реставраційні роботи на костелі, будинку настоятельки і східній частині келій монастиря домініканок. На жаль, в цьому році з Державного бюджету Заповідник не отримав фінансування, хоча у конкурсі проектів Державної програми «Велика реставрація» Заповідник отримав за результатами рейтингового оцінювання 8 та 18 місця за проекти «Протиаварійні роботи на пам’ятці архітектури Башта на броді» і «Реставрація з пристосуванням пам’ятки архітектури Турецькі бастіони», вартість яких складає, відповідно, 1,32 млн. грн. та 11,85 млн. грн.
Заповідник здійснює науково-методичний супровід за виконанням робіт з ревалоризації втраченої історичної забудови, у тому числі складає історичні довідки, надає методичну допомогу при проведенні археологічних досліджень і при проектуванні таких об’єктів, здійснює нагляд за виконанням земляних робіт.
НІАЗ «Кам’янець» бере активну участь в розробленні місцевих нормативних документів, таких як «Вимоги щодо виконання робіт з будівництва та благоустрою на території історичних ареалів міста Кам’янець-Подільського» (затверджено рішенням сесії міської ради від 03.04.2018 р. №12/53), «Програми збереження об’єктів культурної спадщини міста Кам’янець-Подільського на 2018-2021 роки» (затверджено рішенням сесії міської ради від 06.11.2018 р. № 1/63), «Історико-архітектурного опорного плану, меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів міста Кам’янець-Подільського» (2020 р.) та «Плану організації території НІАЗ» Кам’янець» (затверджено наказом Міністерства культури України 22.02.2021 р.№135).
З 2010 р. Заповідником здійснюється робота з виявлення, вивчення, паспортизації та обліку нерухомих пам’яток культурної спадщини міста Кам’янця-Подільського та області, в результаті якої виготовлена відповідна облікова документація на пам’ятки, які знаходяться в оперативному управлінні НІАЗ «Кам’янець», і погоджена в Міністерстві культури України. За період 2016-2021 рр. складена облікова документація на 76 пам’яток архітектури і 53 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та передана замовникам для подальшого оформлення і занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Науковими працівниками Заповідника проводяться наукові дослідження за шістьма затвердженими темами з вивчення архітектурної та історико-культурної спадщини, біографічної тематики і музейних зібрань. Так, у 2020 р. було підготовлено 15 наукових і науково-популярних статей та складено 15 історичних довідок, а у 2021 р. – 42 статті та 14 історичних довідок.
Результати наукової діяльності Заповідника зберігаються в науковому архіві, де обліковується 709 справ про діяльність Заповідника за 1978-2018 рр., що пройшли експертизу Експертно-перевірної комісії Державного архіву Хмельницької області. З них 558 справ постійного терміну зберігання, 151 – з особового складу. В науково-технічному архіві зберігається 4482 документи (науково-дослідна і науково-проектна, технічна документація, звіти археологічних досліджень, історичні довідки тощо). Наукова бібліотека нараховує 3067 книг, з них 186 рідкісних і цінних видань.
Важливим напрямком діяльності Заповідника є облік, збереження та вивчення музейних фондів, і в результаті станом на 01 січня 2022 р. музейний фонд нараховує 9556 од. зб. основного фонду та 7450 од. зб. науково-допоміжного. Це і археологічні знахідки, архітектурні деталі, нумізматика, негативи, рідкісні фотокартки та іконографічні матеріали. Вивчення і збереження музейних фондів дозволило підготувати науково-музейні експозиції «Археологічна кераміка з фондів НІАЗ «Кам’янець» і «Подільська люлька» в Східних корпусах Руського магістрату, «Фортифікаційні укріплення Кам’янця» в Казематній куртині Руської брами, «Історія фортифікації ХV-ХVІІ ст.» в Казематній башті та «Кам’яне мереживо міста» (лапідарій) у внутрішньому дворику Руського магістрату, які представлені для туристів. Впродовж року у конференц-залі НІАЗ «Кам’янець» експонується біля 10 змінних виставок
Видається науково-популярна газета «Магістрат Руський» (всього видано 12 номерів), збірники матеріалів конференцій і круглих столів, буклети, листівки та інша друкована продукція. Робота Заповідника висвітлюється на власному сайті (www.niazkamenec.org.ua), сторінках у соціальних мережах «Instagram» (Niaz_Kamenez) і «Fasebook» (https://www.fasebook.com/niaz.kamenec/).
В цілому, за роки діяльності Заповідника відреставровано біля 44 пам’яток архітектури загальною вартістю робіт біля 36 млн. грн., виконано ремонт фасадів 30 громадських і житлових будинків, відбудовано біля 90 будинків втраченої історичної забудови, а в стадії завершення робіт знаходиться ще 15 об’єктів, впорядковано центральну частину Старого міста та територію на основних туристичних маршрутах. Розвивається інфраструктура обслуговування туристів і на сьогодні функціонує 9 готелів, 15 ресторанів та кафе. Старе місто стало популярним центром різноманітних культурних заходіві подій, а тому впізнаваним та привабливим для туристів як з України, так і-за кордону!
Генеральний директор НІАЗ» Кам’янець», Василь Фенцур
дійсний член Українського національного
Комітету ІКОМОС, член Національної
спілки архітекторів України
